«Людина живе – повинна жити,
та й хоче жити – працею,
бадьорістю, радістю, посмішкою,
добрим словом. Хоче, але не
завжди може так жити. Для
цього їй потрібне здоров’я,
насамперед здорові нерви, тай до того
ж уміння їх зберегти»
Щоденна робота педагога є досить великим навантаження на психіку, тому що увесь час перед ним стоять нові й складні завдання, без часу на обміркування або розрахунку найбільш вдалого рішення.
Створюючи для дітей умови емоційного комфорту, турбуючись про їх здоров’я, розвиток та безпеку, педагоги буквально «згорають» на роботі, частіше за все забуваючи про свої емоції, які «тліють» і з часом перетворюються у «полум’я».
Емоційне вигорання – це синдром, який розвивається під впливом хронічного стресу і постійного навантаження, що призводить до виснаження емоційно – енергетичних та особистісних ресурсів людини. Емоційне вигорання виникає в результаті накопичення негативних емоцій без «розрядки» або «вивільнення» від них.
На базі Тереблеченського ДНЗ, практичним психологом, був проведений тренінг на тему « Як жити в гармонії із собою », з метою збільшення знань педагогів про синдром « емоційного » та « професійного » вигоранню, стресу та методів як з ними боротись…
